ЩОДО ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОГО
ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОПАГАНДИ
Як свідчить світовий
досвід, національна безпека кожної держави напряму пов’язана з засобами масової
інформації.
У загальному випадку
під засобами масової інформації (ЗМІ) розуміють друковані та аудіовізуальні
повідомлення, призначені для привселюдного поширення через газети, журнали,
книжкову продукцію, теле- і радіопрограми, кінодокументалістику та в інших
формах.
В Україні право на
заснування засобу масової інформації належить державним і громадським
організаціям, творчим спілкам, релігійним, кооперативним та іншим об’єднанням
громадян, а також трудовим колективам і окремим громадянам України. Засновник
затверджує програму діяльності засобу масової інформації, яка реалізується
редакцією на основі повної професійної самостійності.
Поширення продукції
засобів масової інформації, зареєстрованих у встановленому порядку,
здійснюється видавцем безпосередньо або на договірних чи інших законних
підставах підприємствами зв’язку, іншими організаціями, а також громадянами та
об’єднаннями громадян.
Нині вплив засобів
масової Інформації на життя суспільства такий значний, що їх стали називати
«четвертою владою». За ступенем незалежності преси, радіо та телебачення можна
зробити висновок про демократичність того або іншого суспільства, оскільки без
свободи слова немає демократії.
Зазначимо, що вплив
ЗМІ на інформаційний простір прямо залежить від низки обставин, які визначають
ефективність впливу ЗМІ:
— технічного рівня
розвитку інформаційних та телерадіомереж;
— конкурентоспроможності
вітчизняного інформаційного продукту;
— існування широкого
вибору між альтернативними каналами отримання інформації (різні ЗМІ — різні
власники);
— законодавчого
забезпечення діяльності галузі (юридичні гарантії свободи слова, встановлення
обмежень щодо розповсюдження інформації з обмеженим доступом, закріплення
відповідальності за поширення недостовірної інформації, обов’язкове висвітлення
діяльності державних органів тощо);
— рівня сформованості
інститутів громадянського суспільства, які захищають національні інтереси
(включно з діяльністю самостійних центрів інформаційного впливу, які
представлятимуть інтереси держави);
— зкоординованості
діяльності усіх державних органів, які контролюють, ліцензують, здійснюють
моніторинг ЗМІ тощо.
За умов швидкого
розвитку глобального інформаційного суспільства, широкого використання
інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя особливого значення
набувають проблеми інформаційної безпеки.
У цьому році на
території нашої держави здійснюється психологічний тиск з боку засобів масової
інформації ряду держав, що ведуть так звану
«інформаційну війну» проти України, втягуючи і захоплюючи
стратегічні об’єкти української телекомунікаційної інфраструктури, з
метою поширення неправдивих відомостей про події, що дійсно відбуваються в
Україні.
Зафіксовано багато
випадків грубих порушень свободи слова. Мають місце численні перешкоджання
професійній діяльності журналістів. При цьому, кількість таких порушень щоденно
зростає. Все це відбувається на тлі масованого і агресивного інформаційного
наступу російської пропаганди, яка всупереч європейським стандартами у сфері
засобів масової інформації, розпалює в Україні міжнаціональну ворожнечу,
закликає до повалення законної української влади, розчленування незалежної і
соборної України.
Тому, необхідно, щоб
засоби масової інформації протидіяли негативному впливу інформаційної
пропаганди та писали більше позитиву. З огляду на ситуацію, що склалась у
країні, змін зазнав увесь інформаційний простір,– він став насичений
негативними подіями, що на мою думку, ще більше пригнічує українців.
Наразі кожен відчуває
в певній мірі негативний вплив інформаційної пропаганди деяких ЗМІ на
формування суспільної думки. Тому дуже важливо подавати не тільки достовірну
інформацію, а й новини позитивного характеру.
Необхідно протидіяти
поширенню негативних новин. Це дуже важливо для людей, які у буквальному сенсі
слова «наелектризовані» тим, що відбувається у суспільстві.
