РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ

Юстиція є однією з ключових сфер державного управління, у якій реалізу­ються важливі завдання щодо зміцнення законності в державі, організації захис­ту прав і свобод громадян, забезпечен­ня проведення єдиної правової політи­ки держави. Перспективний напрямок розвитку держави на зайняття гідного місця серед країн з усталеними демо­кратичними традиціями, утвердження світових стандартів забезпечення і за­хисту прав та свобод людини зумовлює поступове проведення правової рефор­ми, направленої на гармонізацію право­вої системи України. Роль органів юс­тиції в цьому процесі є визначальною, розвиток законодавства, що відповідає вимогам міжнародного права, створення умов для забезпечення реалізації прав і свобод громадян, передусім у публічно - правовій сфері, є пріоритетними завдан­нями при розбудові демократичної пра­вової держави.

Українське суспільство сьогодні пе­ребуває на етапі кардинальних перетво­рень, які торкаються не лише економіч­ної і соціальної сфер, але, передусім, оновлення підходів організації держав­ного управління, в тому числі і у сфері юстиції. Отже, проблема ефективності управління у сфері юстиції і, зокрема, постановка нових завдань перед органа­ми управління юстицією, налагодження управлінських зв’язків в системі органів юстиції, впорядкування правового ста­тусу органів юстиції, підвищення ступе­ня контрольованості і відповідальності, є вкрай актуальною.

Україна пройшла довгий шлях роз­витку, в процесі якого видозмінювалась система управління юстицією. Рефор- муваня органів державного управління та перебудова їхньої системи, а також недосконалість і суперечливість право­вого регулювання організації управлін­ня юстицією створили умови для онов­лення державної політики управління юстицією, переосмислення завдань і функцій органів, відповідальних за цю сферу. Сьогодні українська юстиція ста­ла важливим чинником розбудови неза­лежної демократичної і правової держа­ви. З огляду на демократичні зміни, що супроводжують процес розвитку укра­їнського суспільства за часи незалеж­ності, модернізацію одних органів влади та становлення нових, в Україні триває процес реформування та оновлення ор­ганів, що здійснюють управління юсти­цією відповідно до потреб перехідного періоду країни, що за стратегію свого розвитку обрала цінності демократії, свободи та верховенства права .

27 травня 2015 року в Центрі надання адміністративних послуг Солонянської районної державної адміністрації проведено «Круглий стіл» за участю начальника Солонянського районного управління юстиції Сухенко О.О.,та державних адміністраторів сектору з питань надання адміністративних послуг Солонянської районної державної адміністрації.

На заході розглянуто тези щодо децентралізації, озвучені Міністром юстиції, та про продовження терміну подачі форми № 4 щодо кінцевих бенефіціарів, а також обговорено шляхи поширення інформації про запровадження Мін’юстом нових сервісів для отримання документів онлайн.

РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ СИСТЕМИ ЮСТИЦІЇ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

19 травня 2015 року відбулося засідання керівного комітету проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», який впроваджується за фінансового сприяння Уряду Данії.

З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна Термачіч, Голова Відділу сприяння впровадженню прав людини на національному рівні Директорату з прав людини Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Крістіан Холм-Лундбью, Політичний радник Департаменту європейської політики добросусідства Міністерства закордонних справ Королівства Данія; Віталій Баєв, заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України та Давід Сакварелідзе, заступник Генерального прокурора України.

Віталій Баєв розповів про основні досягнення Міністерства юстиції у співпраці із цим проектом Ради Європи у питаннях впровадження Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», розвитку системи безоплатної правової допомоги, розробленні проекту Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини. Зокрема, він повідомив, що на даний час здійснюється моніторинг застосування Кримінального процесуального кодексу правоохоронними органами, аналізується судова практика, щоб забезпечити єдиний підхід до реалізації нових положень кримінального процесуального законодавства.

Крім того, Віталій Баєв підкреслив, що підтримка розвитку системи безоплатної правової допомоги є одним із пріоритетних напрямів реформи кримінальної юстиції і саме завдяки співпраці з експертами проекту Ради Європи у жовтні минулого року прийнято Закон України «Про прокуратуру», який став суттєвим кроком з виконання Україною взятих перед Радою Європи зобов’язань та наближення системи кримінальної юстиції до європейських орієнтирів. Крім того, проект Ради Європи підтримує також заходи з підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема, розвиток мережі адвокатів – тренерів/ модераторів обміну досвідом між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

У свою чергу Станіслав Кравченко, заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, підкреслив: «Без перебільшення бачу позитив у появі системи безоплатної правової допомоги. Адвокати приходять кваліфіковані, і працюють, а не «відбувають» засідання суду».

Реформа системи безоплатної правової допомоги є надзвичайно актуальною у контексті реформування прокуратури. Законодавцем було прийнято рішення про віднесення більшості функцій прокуратури щодо представництва інтересів громадян у суді до повноважень системи безоплатної правової допомоги, надання якої розпочнеться вже з 1 липня цього року.

Давід Сакварелідзе у своєму вступному слові зауважив, що «співпраця із системою безоплатної правової допомоги є важливою». Він зазначив, що Генеральна прокуратура України вже мала розмову про координацію дій [щодо передання функції представництва інтересів особи в суді], тому висловив сподівання на посилення майбутньої співпраці.

Насамкінець Віталій Баєв висловив сподівання, що проект підтримає запит Координаційного центру з надання правової допомоги щодо оцінки системи безоплатної правової допомоги на відповідність стандартам Ради Європи. У свою чергу Тетяна Термачіч зазначила про підтримку такої ініціативи та пообіцяла, що оцінку буде здійснено протягом найближчих місяців.

Засідання керівного комітету завершилося ухваленням робочого плану реалізації Проекту за період з 1 січня по 30 червня 2015 року та проекту робочого плану на період з 1 липня по 30 вересня поточного року у зв’язку з продовженням його реалізації.

ГРАФІК

проведення "гарячих ліній" з питань організації роботи та діяльності 

державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, забезпечення населення нотаріальними послугами за телефоном 38-55-00 

на ІІ квартал 2015 року

Прізвище, ім»я, по батькові працівника	Посада відповідальної особи	Дата проведення	Час проведення
Чпла Вікторія Олександрівна	Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу	15.04.2015	09.00-11.00
Бенда Наталя Миколаївна	Провідний спеціаліст відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області	29.04.2015	09.00-11.00
Русаков Руслан Вікторович	Провідний спеціаліст відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області	22.05.2015	09.00-11.00
Мележик Марина Дмитрівна	Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу	10.06.2015	09.00-11.00
Чубенко Дар»я Олександрівна	Провідний спеціаліст відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області	24.06.2015	09.00-11.00

РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ ТРИВАЄ

До кінця року Міністерство юстиції завершить основний етап реформ надання адмінпослуг. На сферу реєстрації прав чекає перехід на електронний документообіг, спрощення процедур, а функції прийому документів будуть делеговані місцевій владі, ЦНАПам та нотаріусам. Про це в ході обговорення реформування системи державної реєстрації з професійною спільнотою та представниками громадськості повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Міністерство юстиції планує до кінця року завершити основний етап реформ в галузі надання адмінпослуг. Реалізація запланованих реформ забезпечить ліквідацію черг, побутової корупції та багатьох інших проблем, які існують у процесі реєстрації бізнесу та права на нерухомість», — зазначив очільник Мін’юсту.

Він також повідомив, що в подальшому Міністерство юстиції планує передати на місця як функції прийому документів, так і функції прийняття рішень.

«Прийнятий парламентом законопроект № 1580 про дерегуляцію дає можливість передати функції фронт-офісу нотаріусам і ЦНАПам. Ми плануємо до 1 червня прийняти закон, який забезпечить передачу функцій як фронт-, так і бек-офісу місцевим органам влади, нотаріусам, ЦНАПам, які будуть спроможні реалізувати ці функції та, можливо, банківським установам», — наголосив Міністр юстиції.

За його словами, держава буде встановлювати лише стандарти щодо кількості документів, які треба буде пред’явити для реєстраційної дії, строків реєстрації та якості сервісу, що надається громадянам. При цьому він зазначив: чим більше в країні буде суб’єктів, які надають реєстраційні послуги, тим більшою буде конкуренція, тим більший вибір буде у громадян.

Говорячи про реєстрацію бізнесу, він зауважив: величезна проблема в цьому напрямку – це черги при отриманні виписок, довідок та витягів, адже переважну більшість документів громадяни отримують у паперовому вигляді.

Тому прийнятий парламентом закон про дерегуляцію прибрав необхідність підпису реєстратора під цими документами. Їх можна буде отримати в електронному вигляді. Електронні документи матимуть таку ж юридичну силу, як і паперові, а для їх отримання не знадобиться Електронний цифровий підпис.

«Нам не потрібно ЕЦП. Прямо з сайту вводиться суб’єкт пошуку, одразу формується витяг, через Інтернет здійснюється оплата карткою. Автентичність витягу буде підтверджуватися його номером, який зможе перевірити будь-який орган в режимі он-лайн. Цю систему ми плануємо запустити через місяць», — зазначив очільник Мін’юсту.

За словами Павла Петренка, окрім іншого, заплановано спростити формат реєстрації бізнесу та розширити кількість критеріїв пошуку, за якими буде формуватися той чи інший документ.

Під час обговорення було презентовано Покроковий план реформування системи державної реєстрації речових прав на нерухомість та бізнесу.

За словами Першого заступника Голови Державної реєстраційної служби України Артема Янчука, планується розширити на міста Київ, Івано-Франківськ та Калуш пілотний проект «Екстериторіальність», який нині діє у Київській та Вінницькій областях. Жителі цих міст зможуть подавати документи на реєстрацію в будь-якому офісі реєстрації у межах регіонів пілотного проекту.

Також планується розширити пілотний проект «Модельний офіс» і долучити до нього всі органи реєстрації Київської області. При цьому, як і за попереднім проектом, планується запровадити принцип екстериторіальності.

Артем Янчук також повідомив, що з 1 квітня буде запроваджено нові електронні сервіси. У сфері державної реєстрації прав – отримання витягу за результатом реєстрації або рішень про відмову в електронному вигляді. Буде відмінено обов’язковість наявності ЕЦП для подібних процедур. У подальших планах реформи – максимальне розширення точок прийому документів.

«Прийняття законопроекту №1580 передбачає можливість прийняття документів для державної реєстрації посадовими особами органів місцевого самоврядування, працівниками ЦНАПів та нотаріусами. Громадяни зможуть подати документи до будь-кого з цих суб’єктів чи до реєстраційної служби», — зазначив Артем Янчук.

Далі, за його словами, почнеться робота з прийняття документів, які дадуть можливість передачі функцій реєстрації прав та бізнесу органам місцевого самоврядування, нотаріусам та банкам. Водночас буде ініційовано передачу функцій з державної реєстрації обтяжень державним виконавцям.

«За Мін’юстом залишаться функції контролю. Зокрема Міністерство здійснюватиме сертифікацію суб’єктів реєстрації і надаватиме доступ до реєстрів», — зазначив Перший заступник Голови Державної реєстраційної служби.

Окрім того, Мін’юст матиме функцію адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів та розгляд скарг на дії суб’єктів реєстрації з правом скасовувати їхні рішення. Також після передачі функцій з реєстрації на місця буде запроваджено дворівневу систему оскарження для громадян. Перший рівень – оскарження до головних територіальних управлінь юстиції. Другий – оскарження безпосередньо до центрального апарату Мін’юсту.

Також буде запроваджена система санкцій щодо недобросовісних осіб, які мають право здійснювати реєстрацію. Їх будуть позбавляти сертифікатів доступу до реєстрів.

У свою чергу Міністерство юстиції чекає від усіх небайдужих громадян їхнього бачення шляхів реформування державної реєстраційної служби та відповідних пропозицій, які можна надсилати за адресою: drsu.minjust@gmail.com.

ПЕРЕЛІК

адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг Солонянської районної державної адміністрації

	І. Перелік адміністративних послуг без урахування документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності
1.	Видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки
2.	Надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки
3.	Видача паспорта прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності
4.	Видача висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
5.	Прийняття рішення про передачу у власність, надання в постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності
6.	Державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
7.	Видача витягу, виписки, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
8.	Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи
9.	Включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про створення відокремленого підрозділу юридичної особи або про його закриття
10.	Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
11.	Видача юридичним особам дублікатів оригіналів їх установчих документів та змін до них
12.	Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення
13.	Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням
14.	Державна реєстрація: права власності на нерухоме майно інших речових прав на нерухоме майно (крім державної реєстрації іпотеки нерухомого майна)
15.	Видача витягу, інформаційної довідки та виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
16.	Реєстрація громадського об’єднання
17.	Прийняття повідомлення про утворення громадського об’єднання
18.	Видача дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію громадського об’єднання та/або статуту
19.	Внесення до Реєстру громадських об’єднань відомостей про відокремлений підрозділ громадського об’єднання
20.	Прийняття повідомлення про зміни до статуту громадського об’єднання, зміни у складі керівних органів громадського об’єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження зареєстрованого громадського об’єднання
21.	Прийняття повідомлення про зміну найменування громадського об’єднання, мети (цілей), зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, утворене шляхом прийняття повідомлення про утворення
22.	Внесення до реєстру громадських об’єднань запису про рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об’єднання, а також про припинення діяльності громадського об’єднання
23.	Державна реєстрація друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження
24.	Перереєстрація друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження
25.	Видача дубліката свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження
26.	Визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження на підставі повідомлення засновника
27.	Оформлення та видача або обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон (у тому числі термінове оформлення)
28.	Оформлення та видача проїзного документа дитини
29.	Оформлення та видача паспорта громадянина України
30.	Оформлення та видача паспорта громадянина України у разі обміну замість пошкодженого, втраченого або викраденого
31.	Вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку
32.	Реєстрація місця проживання особи
33.	Зняття з реєстрації місця проживання особи
34.	Реєстрація місця перебування особи
35.	Оформлення та видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи
36.	Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру
37.	Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку
38.	Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, з видачею витягу
39.	Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць з видачею витягу
40.	Державна реєстрація обмежень у використанні земель з видачею витягу
41.	Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, з видачею витягу
42.	Виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущеної органом, що здійснює його ведення, з видачею витягу
43.	Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про: -землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; -обмеження у використанні земель; -земельну ділянку; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); 3) викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації
44.	Видача довідки про: 1) наявність та розмір земельної частки (паю) 2) наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення (використання)
45.	Видача відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою
46.	Видача довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями
47.	Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників
48.	Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
49.	Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів
50.	Видача фізичним особам висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів
51.	Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки
52.	ІІ. Видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності:
52.1	Експлуатаційний дозвіл операторам потужностей (об'єктів), що здійснюють виробництво харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та для агропродовольчих ринків
52.2	Експлуатаційні дозволи для потужностей (об'єктів): з переробки неїстівних продуктів тваринного походження; з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів
52.3	Видача висновку державної санітарноепідеміологічної експертизи діючих об'єктів, у тому числі військового та оборонного призначення
52.4	Експлуатаційний дозвіл операторам потужностей (об'єктів), що здійснюють в Україні діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі
52.5	Погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів
52.6	Дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні

ЩОДО ЗАХОДІВ РУЮ НА ТРАВЕНЬ 2015р.

- лекція на тему: "Правовий статус державних службовців" (13.05.2015р. ВДВС Солонянського РУЮ);
- лекція на тему: "Адміністративна відповідальність неповнолітніх" (20.05.2015р. КЗО Широківська НЗСШ")

Щодо застосування положень Закону України
від 05 березня 2015 року № 247-VIII
«Про внесення змін до деяких законів
України щодо уточнення повноважень
нотаріусів та особливостей реєстрації
похідних речових прав на земельні
ділянки сільськогосподарського призначення»

25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 05 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 247-VIII).

Так, Законом № 247-VIII уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:

речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;

права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.

Крім того, Закон доповнено статтею 4², яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року.

Частиною першою статті 4² Закону встановлено норму щодо одночасності державної реєстрації похідного речового права та права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 Закону.

Так, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, особа, визначена у частині першій статті 4² Закону, подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права).

При цьому державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) формуються 2 заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з поданням однієї заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) заявник сплачує лише за послуги з державної реєстрації іншого речового права.

Частиною другою статті 4² Закону передбачено проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку (орендарем чи іншим користувачем) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8¹ частини другої статті 9 Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Тобто державний реєстратор або нотаріус відповідно до підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та використовує отриману інформацію для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, подається документ, що підтверджує виникнення права власності на відповідну земельну ділянку та/або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, державний реєстратор або нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на підставі цих документів.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу.

Після цього приймається рішення щодо державної реєстрації іншого речового права відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі – Порядок)

За результатами проведення такої державної реєстрації прав на земельні ділянки формується витяг, передбачений абзацом третім пункту 48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус згідно з пунктом 25 Порядку оформляє примірник витягу для кожної із заінтересованих осіб, за якими проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 27 Порядку один примірник витягу долучається до реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна.

У разі якщо протягом передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону строку, у який має проводитись державна реєстрації права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримано відповідь на запит, сформований на підставі підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, державна реєстрація відповідного похідного права проводиться з урахуванням положень абзацу другого пункту 43 Порядку, тобто у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

У вищезазначеному випадку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) рішення приймається на загальних підставах, передбачених Законом та Порядком.

Звертаємо увагу на те, що положення статті 4² Закону не стосуються порядку державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, з одночасною державною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення у цьому випадку врегульовані статтею 4¹ Закону.

Без швидких і рішучих дій ми не зможемо змінити країну, - Гія Гецадзе

Україні потрібні швидкі і рішучі реформи, без яких неможливо змінити країну. Про це  в ході круглого столу на тему «Реформи Мінюсту та покращення бізнес-клімату в Україні» повідомив заступник Міністра юстиції Гія Гецадзе.

«Якщо є проблема, її потрібно вирішувати, а не займатися обговорюванням. У нас немає кількох років для того, щоб проводити реформи. Без швидких дій ми не зможемо змінити країну і програємо всі разом. Іншого шансу в нас не буде», - зазначив заступник Міністра юстиції.

Він поінформував присутніх про реформи, які вже запровадило Міністерство юстиції для покращення бізнес-клімату в Україні.

«8 квітня ми презентували новий сайт, на якому наші громадяни можуть, не виходячи з дому, отримувати довідки, витяги та виписки про компанії. Раніше постійні черги примушували громадян шукати тих, хто міг би допомогти пришвидшити процес. На таких довідках корупціонери заробляли до півмільйона гривень щорічно. Зараз ми позбулися цієї проблеми», - наголосив Гія Гецадзе.

За його словами, нині головне завдання Мін’юсту – донести до всіх громадян інформацію про можливість отримати усі необхідні документи чи провести реєстрацію бізнесу без походу до чиновників.

Він також повідомив, про ліквідацію обмежень щодо місця реєстрації бізнесу і запровадження системи екстериторіальності. Нині цей проект діє в окремих регіонах. Однак вже найближчим часом його буде поширено на всю Україну.

Учасники круглого столу також обговорили законопроект № 2679 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні)».

За словами директора Департаменту державної реєстрації Сергія Бенедисюка, кроки з удосконалення системи отримання інформації з державних реєстрів так само як і кроки щодо спрощення реєстрації договорів оренди є необхідною, але не достатньою умовою для покращення інвестиційного клімату.

«Ми маємо продемонструвати системні зміни. Запропонований законопроект важливо прийняти тому, що інвестори аналізують питання вкладення коштів комплексно. Коли вони розумітимуть, що в державі вдосконалено процедури банкрутства і процедури забезпечення виконання контрактів, це матиме кумулятивний ефект. Окрім безпосередньо рейтингу, ці зміни покращать картинку з України для інвестора в цілому», - зауважив він.

Народний депутат Ігор Алексєєв наголосив, що вирішення системних питань з полегшення ведення бізнесу в Україні є пріоритетним стратегічним завданням для влади.

«Не лише одними кредитами Україні жити. Кредити – це рятівний круг, але в першу чергу ми маємо орієнтуватися на міжнародні інвестиції. Адже це надходження коштів в Україну, це розвиток пріоритетних галузей економіки, це нові робочі місця і додаткові податки сплачені до державного і місцевих бюджетів. Поліпшення рейтингу України має стати сигналом того, що в нашу країну варто вкладати кошти», - переконаний нардеп.

При цьому він висловив здивування позицією окремих депутатів, які не хочуть віддавати голоси за цей законопроект.

«Не можу зрозуміти логіку таких депутатів. Вони не дають можливості дальшого руху цьому законопроекту. При підготовці до другого читання можна було б відкоригувати усі спірні моменти. Така позиція є антидержавницькою, а такі депутати, вочевидь, не зацікавлені в поліпшенні бізнес-клімату», - заявив Ігор Алексєєв.

За словами співзасновника ГО «EasyBusiness» Даніїла Паська, важливість прийняття обговорюваного законопроекту пов’язана із його впливом на одну з найвагоміших складових економіки – рівень кредитних ризиків.

«Найшвидше прийняття закону 2679 необхідне для залучення в Україну іноземних інвестицій та зниження ризиків в економіці, що має знизити відсоткові ставки.  Кабінет Міністрів та Міністерство юстиції дуже оперативно та якісно зробили свою частину роботи.  Тепер слово за парламентом. Суттєвий блок цього законопроекту становлять питання вирішення проблем неплатоспроможності боржника. Це основна складова, яка впливає на рівень ризиків у банківській системі. Через це ставки за кредитами у нас подекуди сягають 36%. Основні причини такої ситуації – проблеми зі стягненням заборгованості банками та іншими кредиторами, непрозорість процесу, відсутність контролю з боку кредиторів над процесом вирішення неплатоспроможності боржника. Вирішивши цю проблему ми суттєво знизимо ризики, а разом з ними і банківські ставки за кредитами», - сказав він.

Якщо запропоновані в законі норми почнуть працювати, Україна покращить свою позицію в рейтингу Doing Business за напрямком «Вирішення неплатоспроможності боржника» на 51 позицію – з 142 до 91 місця. Окрім того, за напрямком «Забезпечення контрактів» наша держава підніметься з 43 до 35 місця, а у сфері реєстрації власності – з 59 до 55 місця. Завдяки цьому в загальному рейтингу легкості ведення бізнесу Україна перескочить одразу на 10 позицій – з 96 на 86 місце.

«Рейтинг є головним показником для міжнародних інвесторів, які приймають рішення про інвестиції. Покращення на 1 місце в рейтингу Doing Business – це від 100 до 600 млн дол. прямих іноземних інвестицій. Тобто, прийнявши лише цей закон, ми потенційно можемо отримати до 5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій», - наголосив Даніїл Пасько.