СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМУЄ

27 листопада 2015 року головним спеціалістом Солонянського РУЮ Усенко І.А. було проведено лекцію для правцівників структурних підрозділів на тему: "Санкції за корупційні правопорушення"

Для фізичних осіб

• Порядок державної реєстрації шлюбу
• Порядок державної реєстрації народження та смерті
• Порядок зміни імені
• Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану
• Порядок поновлення актових записів цивільного стану
• Порядок анулювання актових записів цивільного стану
• Адміністративні послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану
• Надання адміністративних послуг засобами УДППЗ "Укрпошта" з питань державної реєстрації актів цивільного стану
• Надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану
• Розірвання шлюбу
• Анульовані свідоцтва
• Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації
• Порядок проставлення апостиля
• Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади"
• Типове положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563
• Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731
• Порядок взаємодії Міністерства юстиції України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 06.06.2011 № 1495/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6.06.2011 за № 682/19420
• Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5
• Відділи державної реєстрації актів цивільного стану

Для юридичних осіб:

• Форма 1 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;
• Форма 2 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення;
• Форма 3 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
• Форма 4 – реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
• Форма 5 – реєстраційна картка про створення відокремленого підрозділу юридичної особи;
• Форма 6 – реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
• Форма 7 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу, перетворення;
• Форма 8 – про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням про визнання юридичної особи банкрутом;
• Форма 9 – реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу.

РЕФОРМИ ТРИВАЮТЬ

Проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» є одним із найефективніших серед тих, які реалізуються в Україні, тому було прийнято рішення про його пролонгацію до 2017 року. Про це в ході засідання керівного комітету проекту повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Шкляр.

«Зазначений проект є одним із наефективніших серед тих, які запроваджуються в України станом на сьогодні. Я хотів би подякувати команді проекту за оперативність та якість співпраці, яка спрямована на виконання спільних завдань. Дію проекту буде продовжено до 2017 року», - зазначив заступник Міністра юстиції.

За його словами, учасники проекту добре розуміють, що якісні зміни в системі юстиції можливі лише якщо в процесі реформування будуть задіяні основні державні інститути, які діятимуть скоординовано.

«В рамках співпраці нам вдалося розробити Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки та схвалити план та механізми її імплементації», - зазначив Сергій Шкляр.

Він також зауважив: залучення експертів у рамках проекту, проведення навчальних семінарів та конференцій створює багатосторонню платформу для реформування інститутів юстиції у таких сферах як підвищення професійного рівня суддів, ефективності й незалежності правосуддя, оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій, посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності, забезпечення доступності безоплатної правової допомоги, удосконалення системи виконавчої служби та системи виконання покарань.

«Окремої уваги заслуговує підготовлений в рамках проекту функціональний огляд повноважень та функцій Мін’юсту, за результатами якого розробляється стратегія розвитку та оптимізації функцій міністерства», - наголосив Сергій Шкляр.

Голови представництва ЄС в Україні Ян Томбінський у свою чергу зазначив, що за останні 2 роки ситуація в Україні кардинально змінилася.

«Ми бачимо сприяння залученню міжнародних партнерів з боку України. Ми бачимо, наскільки українська сторона зацікавлені у реалізації реформ і що українці роблять для їх втілення. Нам дуже приємно бачити, з якою завзятістю тут беруться до змін. Ці люди провели величезну роботу», - зауважив представник ЄС.

За його словами, нині одним з основних завдань для України є формування у суспільстві розуміння того, що всі є рівними перед очима правосуддя.

«Це важливо для запровадження змін не лише у сфері судочинства, а й у реформуванні всієї країни. Єдині для всіх і зрозумілі правила – це те, що зробить Україну цікавою для закордонного бізнесу», - додав він.

Керівник проекту Віргіліюс Валанчус презентував досягнення проекту. Зокрема, він поінформував присутніх про створення Ради судових реформ, розробку та затвердження Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інституцій на 2015-2020 роки.

Окрім того, він наголосив на основних напрямках діяльності учасників проекту: реформа та створення системи пробації, виконання судових рішень, реформа прокуратури та підвищення якості персонального складу прокурорів, запуск НАБУ та навчання детективів бюро, запуск регіональних осередків програми.

Тематична стендова експозиція,  присвячена Дню Гідності і Свободи 

(Солонянська районна бібліотека)

СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

Громадяни, що звертаються до громадської приймальні Солонянського районного управління юстиції, крім необхідних їм консультацій отримують  роз»яснення стосовно запровадження онлайн-сервісів Міністерства юстиції України і  буклети: «5 простих кроків для отримання документів онлайн», «Що таке безоплатна вторинна правова допомога та як її отримати?»

СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

24 листопада 2015 року начальником Солонянського РУЮ     Сухенко О.О, було здійснено вуличне інформування населення стосовно запровадження онлайн-сервісів Міністерства юстиції України і розповсюджено буклет: «5 простих кроків для отримання документів онлайн». Також проінформовано про безоплатну вторинну правову допомогу і розповсюджено буклет на тему: «Що таке безоплатна вторинна правова допомога та як її отримати?»

СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

О 16.00год. 20 листопада 2015 року в залі урочистостей відділу ДРАЦ Солонянського районного управління юстиції  пам»ять полеглих Героїв Небесної Сотні було вшановано хвилиною мовчання

ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ

 ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

            Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

            Особа можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

            Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

            Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

            Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=home.

            Особа може звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

             Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

            Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду особа використала усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку особа має довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що особі слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких особа має намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

            Якщо заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як особа використає звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

            Особа можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту ознайомлення особою або ознайомлення її адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж у разі якщо вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

            Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку особа має намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

            Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням особа може звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а особа чи її представник, за загальним правилом, повинні будуть надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

                     Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо надсилати заяву електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

            Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

            З 01.01.2014 року набрало чинності нова редакція статті 47 Регламенту Європейського суду з прав людини.

         Відповідно до статті 47-1 Регламенту Суду «Зміст індивідуальної заяви», кожна заява, відповідно  до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше. Заява повинна містить всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляру. В ній мають бути зазначені:

-         ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якшо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса;

-         якщо у заявника є представник, його ім’я, рід занять, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса;

-         найменування Договірної сторони або Сторін, проти яких подається заява;

-         стислий і розбірливий виклад фактів;

-         стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;

-         стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Інформація щодо стислого і розбірливого викладу фактів, інформації про дотримання заявником умов прийнятності, має бути достатньою для того, щоб суд міг визначити суть та обсяг заяви, не звертаючись до інших документів.

Слід зауважити, що заявник може доповнити цю інформацію у вигляді додатків до формуляру з викладом подробиць щодо фактів, стверджуваних порушень Конвенції та відповідних аргументів. Ця інформація повинна бути викладена не більш, ніж на 20-ти сторінках.

Формуляр повинен бути підписаний заявником чи його представником. До формуляра слід додати:

копії документів щодо судових та інших рішень чи заходів, на які скаржиться заявник;

копії документів та рішень, які показують, що заявник використав усі внутрішні засоби правового захисту, а також дотримався терміну вказаного у статті 35 § 1 Конвенції;

копії документів стосовно будь-якої іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, які мають відношення до справи (на наявності);

якщо у заявника є представник, оригінал довіреності, підписаний заявником.

Документи, які додаються на підтримку заяви, повинні бути надані в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Крім того, заявники, які не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають це зазначити і також викласти підстави, які б виправдовували такий відступ від загального правила про вільний доступ громадськості до інформації щодо провадження в Суді. Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи.

Якщо всі вищевказані вимоги щодо змісту та оформлення індивідуальної заяви не були дотримані, Суд не розглядатиме заяву. Однак, є наступні випадки:

- якщо заявник надав ґрунтовні пояснення про причини невиконання цих вимог;

- якщо заява містить запит про вжиття термінових заходів;

- якщо суд прийме відповідне рішення з власної ініціативи або на прохання заявника.

В усякому разі, суд може звернутися до заявника в будь-якій формі та будь-яким способом за наданням додаткової інформації чи документів у визначений судом термін.

Датою подання заяви, відповідно до статті 35 § 1 Конвенції, є дата, коли формуляр, що відповідає всім вимогам цієї статті, був надісланий на адресу Суду. Датою відправлення вважатиметься дата поштового штемпеля.

Датою подання заяви може вважатися й інша дат, якщо Суд вважатиме це виправданим.

Заявникам слід знати, що вони повинні інформувати Суд про зміни їхньої адреси чи будь-яких обставин, що мають відношення до заяви.

            Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:

            The Registrar

            European Court of Human Rights

            Council of Europe

            F–67075 STRASBOURG CEDEX

            FRANCE – ФРАНЦІЯ.

            Після отримання першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за іменем заявника було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до заявника можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.

            Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

            Особа має своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що особа не зацікавлена у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.

            Якщо особа вважає, що заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, особа повинна ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що особа не бажає підтримувати заяву в Суді і, відповідно, справу буде знищено.

            Щодо конфіденційності інформації, надісланої до Суду.  Згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.

            Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.

            Стосовно наявності представника чи адвоката, то слід зауважити, що на початковій стадії подання заяви особа не зобов’язана мати представника, а якщо особа його має, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, заявнику потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

            Якщо особа бажає звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від імені особи. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.

            Суд не може надати допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, особа, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи.

            Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Особу обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у справі.

            Формуляр, нотатки до його заповнення знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області http://obljust.gov.ua у рубриці Регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

            Також, в даній рубриці містяться додаткові рекомендації, розроблені Міністерством юстиції України, щодо порядку звернення до Європейського суду з прав людини для захисту порушених прав осіб, які були порушені у зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Російською Федерацією, а також триваючою агресією та подіями на території Донецької та Луганської областей України

Крім цього, консультації з питань, що стосуються порядку звернення до Європейського суду з прав людини можливо отримати у відділі судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за тел. (0562) 31-46-94, 47-14-62. Крім того, консультативну допомогу з вищезазначеного питання можливо отримати в цьому відділі у прийомний день – кожного четверга.

Перший заступник начальника

Головного територіального

управління юстиції

у Дніпропетровській області –

представник Урядового уповноваженого

з питань Європейського суду з прав людини                                                О.В.Захарова

Відтепер ключові документи можна отрмати за допомогою онлайн-сервісів.  Міністерство юстиції України розробило буклет щодо отримання документів за допомогою "Онлайн-сервісів".

Буклет Міністерсва юстиції України  "5 простих кроків для отримання документів онлайн"

СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

19 листопада 2015 року  відбулася інформаційна година для працівників  структурних підрозділів Солонянського РУЮ на тему: «Ми вільні духом». Після вищезазначеного заходу покладено квіти до меморіальної дошки пам»яті Героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів АТО Солонянського району.

СОЛОНЯНСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ІНФОРМУЄ

19 листопада 2015 року начальником Солонянського РУЮ Сухенко О.О, під час особистого прийому,  було здійснено інформування населення стосовно запровадження онлайн-сервісів Міністерства юстиції України і розповсюджено буклет: «5 простих кроків для отримання документів онлайн». Також проінформовано про безоплатну вторинну правову допомогу і розповсюджено буклет на тему: «Що таке безоплатна вторинна правова допомога та як її отримати?»

ПАМ"ЯТІ ГЕРОЇВ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ 

18-20 лютого минає рівно два роки з найстрашніх днів і ночей Революції Гідності, два роки як душі наших Героїв НЕБЕСНОЇ СОТНІ відійшли у вічність через секундний постріл у груди, спину, голову, а разом з тим у саме серце України і кожного українця зокрема!!!! 

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кровю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

План заходів

 Солонянського районного управління юстиції

з проведення Дня Гідності та Свободи

21 листопада 2015 року

  

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Місце проведення	Відповідальні
1	2	3	4	5
1	Вшанування пам»яті полеглих хвилиною мовчання	20 листопада 2015 року о 16.00год.	Солонянське районне управління юстиції, структурні підрозділи	Усенко І.А.
2	«Година спілкування» для працівників структурних підрозділів, присвячена проведенню Дня Гідності та Свободи	19 листопада 2015 року	Солонянське районне управління юстиції	Усенко І.А.
3	Покладання квітів до меморіальної дошки пам»яті героїв майдану	19 листопада 2015 року	Смт. Солоне меморіальна дошка по вул.. Гагаріна	Усенко І.А.
4	Тематичні стендові експозиції, виставки та перегляд  літератури	19 - 23 листопада 2015 року	Районна бібліотека	Усенко І.А.
5	Виступи в ЗМІ, приурочені Дню Гідності та Свободи	19 - 23 листопада 2015 року	Сайт Солонянського РУЮ	Усенко І.А.

РЕФОРМИ ТРИВАЮТЬ

Якщо українська влада буде єдиною і завершить започатковані реформи, вже наступного року ми побачимо зовсім іншу країну. Про це сьогодні, виступаючи на Міжнародній антикорупційній конференції, повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Україна перебуває на дуже цікавому і швидкому інституційному шляху. Те, що ми зробили за 20 місяців наші колеги з інших європейських країн робили за 5-7 років. Зараз переломний момент, якщо всі інституції влади будуть єдиними в продовженні цих реформ, у нас є всі реальні шанси в наступному році  побачити і нову правоохоронну систему, нові сильні місцеві органи влади з зовсім іншою філософією повноважень, і якісно інший інвестиційний клімат для кожного підприємця, який працює в Україні», - зазначив очільник Мін’юсту.

За його словами, нині Україна вибудовує нову інституційну систему з нуля – через створення нових антикорупційних органів: Антикорупційного бюро, Антикорупційної агенції, Державного бюро розслідувань, нової прокуратури і, найголовніше, нової судової системи. 

"Нам треба набратися терпіння, щоб нові органи запрацювали повноцінно за новими стандартами, без будь-яких політичних впливів», - наголосив Міністр юстиції.

Він також зазначив: корупція виникає там, де нема прозорості і відкритості, і є можливість з боку чиновника використати своє положення для персонального збагачення.

«Чудовим прикладом тут є старе Міністерство юстиції, яке було одним з найменш прозорих  і відкритих відомств. При цьому, українці понад 20 млн разів на рік зверталися до органів юстиції. Усі процеси проходили за складними непрозорими процедурами, які створювали можливості для побутової корупції», - зауважив Павло Петренко.

На його переконання, боротися з цими явищами виключно силовими методами немає сенсу, адже такий підхід є вкрай неефективним. Минулого року проти керівників органів юстиції різного рівня порушили 140 кримінальних проваджень, за якими винесено 78 вироків. Однак дієвого результату такі заходи так і не принесли.

«Коли в системі працюють 20 тис. людей, які мають мізерні зарплати і величезні повноваження, створюється дуже плідне підґрунтя для хабарництва. Ми почали змінювати саму систему і прибирати бюрократичні механізми, які давали можливість чиновнику заробляти на простому українцеві. Ми запровадили онлайн сервіси та відкрили всі реєстри. Замість ходіння по кабінетах і шукання можливості прискорити процес за додаткову плату, українці на сайті Мін’юсту можуть за кілька хвилин зареєструвати компанію, отримати витяг чи виписку, забронювати дату одруження, отримати свідоцтво про народження без контакту із чиновником», - нагадав очільник Мін’юсту. 

При цьому він звернув увагу на те, що люди, які працюють в системі органів влади, мають отримувати достойну зарплату. Людина не може виконувати функції держави за 50 доларів в місяць. Тому ще одним рецептом у боротьбі з корупцією має стати реформа, яка забезпечить апарат ефективними чиновниками з достойними заробітними платами.

«І лише на третьому місці має стояти питання щодо покарання осіб, які в комфортних умовах допускають корупційні правопорушення. Це і буде завдання нових антикорупційних органів», - заявив Міністр юстиції.

За його словами, ще одним шляхом боротьби з корупцією є децентралізація та передача частини державних функцій на місця та приватним виконавцям. Адже коли повноваження концентруються на рівні центральних органів влади, прислані «зверху» чиновники не будуть лояльними до представників громади на місцях.

«Ми відмовилися від непритаманних функцій реєстрації бізнесу й нерухомості, які стягувалися попередниками в одні руки з метою вибудувати корупційну систему. Ми ці функції передаємо місцевим органам влади та нотаріусам, що забезпечить конкуренцію і максимальний доступ для кожної людини до отримання якісного сервісу. Якщо якісний сервіс надає місцевий орган влади, то місцевих чиновників переоберуть на наступний строк. Якщо такого сервісу немає – громадяни мають можливість звернутися до одного з 8 тис. нотаріусів і отримати послугу за визначені законом кошти», - резюмував Павло Петренко.

Експертиза нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Керівники структурних підрозділів Міністерства юстиції України, визначені відповідальними за здійснення правової експертизи, повинні надсилати розробнику Висновок Міністерства юстиції України разом з Висновком щодо відповідності проекту акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини та забезпечують включення до п. 9 Висновку Міністерства юстиції одного з наступних варіантів, визначених у п. 3 Висновку щодо відповідності проекту акта положенням Конвенції:
1) проект нормативно-правового акта відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;
2) проект нормативно-правового акта не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;
3) проект нормативно-правового акта за предметом правового регулювання не стосується Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Експертиза нормативно-правових актів щодо відповідності  положенням Конвенції поширюється на всі нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації.
Висновки, передбачені  підпунктом  «д» пункту 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (із змінами) щодо інших нормативно-правових актів підписуються посадовими особами, уповноваженими на це керівниками Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції.
На сьогоднішній день не існує єдиного механізму проведення експертизи на відповідність нормативно-правових актів (їх проектів) Конвенції та протоколам до неї, складність полягає в тому що процедура такої експертизи не врегульована на нормативно-правовому рівні. З огляду на складність та комплексний характер питань, пов’язаних із Конвенцією, а також беручи до уваги, що практика Європейського суду з прав людини перебуває у постійному розвитку проведення експертизи є багатоетапним та відповідальним процесом. Вона здійснюється з метою встановлення відповідності нормативно-правового акта чи його проекту вимогам Конвенції та протоколів до неї та практиці Європейського суду з прав людини.

Ратифікація Україною 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стала важливим етапом на шляху входження нашої держави у європейський політико-правовий простір.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Відповідно до статті 9 Конституції України «чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України». Таким чином, Конвенція та протоколи до неї набули статусу частини національного законодавства.

Питання правової експертизи нормативно-правових актів на сьогодні являється одним із найактуальніших питань, та йому приділяється велика увага. Відповідно існує досить великий обсяг законодавства що регулює здійснення такої експертизи.

Міністерством юстиції України 10 серпня 2015 року видано наказ № 1465/5 «Деякі питання здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини», відповідно до якого керівники структурних підрозділів Міністерства юстиції України, визначені відповідальними за здійснення правової експертизи зобов’язані забезпечувати передання копій проектів законів України та проектів нормативно-правових актів, а також супровідних матеріалів до них до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в день їх надходження до відповідного структурного підрозділу для здійснення юридичної експертизи на відповідність Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.

У проведенні експертизи задіяні суб’єкти нормотворення та структурні підрозділи центрального апарату Міністерства юстиції та територіальні органи Міністерства юстиції.

Експертиза проводиться у два етапи:

Перший етап – перевірка чи предмет регулювання нормативно-правового акта (його проекту) стосується прав свобод, гарантованих конвенцією, тобто здійснюється перевірка на належність.

Другий етап – перевірка нормативного акта (його проекту), предмет регулювання якого стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією, на відповідність положенням Конвенції та практиці Суду – так звана перевірка на відповідність.

                                                                                   Солонянське районне управління юстиції