Не так жахлива інформаційна війна, як її наслідки.
Це насправді так, тому що результати сучасних інформаційних впливів шокують — перевернута свідомість народу, екстремальні рейтинги політиків, спотворені поняття моральності або переписана історія держави. І це далеко не повний перелік підсумків війни без пострілів.
Україна не програла інформаційну війну, хоча сили, безперечно, нерівні. В той же час, можна говорити про те, що Росія не здобула інформаційної перемоги.
У сьогоднішніх реаліях Росія втягнула Україну в інформаційну війну, анексувавши при цьому Крим і захопивши частину Донбасу. Головним об'єктом інформаційної війни є масова свідомість народу. Саме на оволодінні думкою української аудиторії концентрується російський інформаційний вплив. Сучасні інформаційні технології змушують великі групи людей вірити в те, чого насправді не відбувається.
Ідеолог гітлерівської пропаганди Йозеф Геббельс часто повторював свою улюблену аксіому, що брехня, повторена сто разів, стає правдою. І що характерно, аудиторія під масованим впливом ЗМІ починає вірити в найрідкіснішу нісенітницю, над якою ще півроку тому люди сміялися і про що розповідали анекдоти. «Дайте мені засоби масової інформації, і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней», — інша геббельсівська аксіома.
Всю теорію російської пропаганди український народ пережив на собі, несучи при цьому колосальні втрати. Морально-психологічний фактор в Україні ніколи не стояв так гостро, як тепер.
Якщо спробувати уявити собі окуповані території без російських танків, артилерії, загарбників і найманців, то перед нами постане жахлива картина, тобто сотні тисяч людей Донбасу із зіпсованим сприйняттям дійсності. Люди з перекрученою свідомістю не будуть союзниками для української сторони як в інформаційному контексті, так і у військовому. Зруйнована економіка та інфраструктура, яка відразу впадає в око, для інформаційної війни буде другорядною проблемою. Головний покажчик — морально-психологічний клімат цього регіону і ставлення мешканців Донбасу до українських визволителів.
Маємо визнати, що в окупованих регіонах інформаційне сприйняття української дійсності є спотвореним — це результат потужного впливу кремлівської пропаганди. Сьогодні всім зрозуміло, що свідомість масової аудиторії не буває сталою й вічною. І той факт, яким маніпулюють кремлівські чиновники, що нібито жителі Криму «одноголосно висловили думку щодо приєднання свого регіону до Росії», — це всього лише продукт довгострокового інформаційного впливу.
Думку аудиторії можна формувати, змінювати й коригувати. І сьогодні сила будь-якої держави визначається не в доларовому еквіваленті або золотому запасі, а в здатності захистити свою національну свідомість. Йдеться не тільки про яскраві висловлювання політиків чи депутатів, а про активні інформаційні заходи, системний підхід до захисту інформаційного простору й державну інформаційну політику.
Нагадаємо, що Стратегія розвитку інформаційного простору України й Доктрина інформаційної безпеки вже майже рік розглядаються Верховною Радою.
