КОДИФІКАЦІЯ
Кодифікація — це вид систематизації законодавства, який передбачає змістовну переробку (усунення розбіжностей і проти¬річ, скасування застарілих норм) нормативноправових актів, що мають спільний предмет і метод правового регулювання та ство¬рення нового систематизованого нормативноправового акту.
Кодифікація є, по суті, вищою правотворчою формою система¬тизації нормативного матеріалу. Вона узагальнює, доповнює та впо¬рядковує лише чинне законодавство, об'єднуючи його у певній галузі права. Результатом кодифікації є прийняття нового зведеного норма¬тивноправового акту стабільного змісту, який регулює значну части¬ну суспільних відносин у сфері дії певної галузі права. Акт кодифіка¬ції завжди значний за обсягом та має складну структуру. Кодифікаційна робота здійснюється виключно державними ор¬ганами згідно з їх компетенцією і має офіційний характер. Кодифікаційні акти можуть зовнішньо виражатися у різних формах, а саме: 1) основи законодавства — це сукупність нормативноправових актів, які містять поняття, цілі, завдання і принципи правового регулювання, які визначають основні напрямки регулювання пе¬вної сфери суспільних відносин; 2) кодекси — це нормативноправовий акт, в якому об'єднано і си¬стематизовано правові норми, що регулюють певну сферу сус¬пільних відносин. Кодекс є найбільш уживаним видом кодифікованого акту. Він має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, які певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі законодавства. Кодекс, або повністю поглинає всі норми відповідної галу¬зі (Кримінальний кодекс), або містить основну за обсягом най¬більш важливу частину таких норм (Цивільний кодекс); 3) статути — це нормативноправові акти, які регулюють правове становище певних підприємств, органів, установ (Статут підпри¬ємства) або ту чи іншу сферу державної діяльності (Статут залі¬зничних доріг). Тобто статут визначає статус юридичної особи, її завдання, структуру, функції, порядок діяльності тощо; 4) положення — це нормативноправові акти спеціальної дії, які регламентують правовий стан, завдання і компетенцію певного органу, установи, організації чи групи однорідних органів, уста¬нов, організацій (Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України); 5) правила — це нормативноправові акти, які містять процедурні норми, що визначають порядок організації якогонебудь роду ді¬яльності та мають загальнодержавне значення (Правила дорож¬нього руху). В юридичній літературі за обсягом розрізняють наступні види кодифікації: 1) загальна — це створення зведених кодифікаційних актів з осно¬вних галузей законодавства (Конституція); 2) галузева — це систематизація нормативноправових актів у ме¬жах певної галузі законодавства (Цивільний, Сімейний, Кримі¬нальний кодекси тощо); 3) спеціальна — це систематизація нормативноправових актів у межах одного чи декількох інститутів (Податковий, Лісовий, Митний кодекси тощо). Таким чином, кодифікаційний акт є впорядкованою системою пов'язаних між собою нормативних приписів, що регулюють на осно¬ві єдиних принципів права певну сферу відносно однорідних, достат¬ньо стабільних суспільних відносин. Кодифікаційні акти сприяють стабільності законодавства, є ос¬новою законодавчої діяльності. Консолідація — це вид систематизації законодавства, який передбачає створення, на основі кількох нормативноправових актів з одного і того ж питання, нового об'єднаного акта, в якому нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після ре¬дакційної обробки, але без зміни змісту. При консолідації новий акт затверджується компетентним правотворчим органом, а старі численні розрізнені акти визнаються таки¬ми, що втратили чинність. У процесі підготовки консолідованого акта здійснюється повне редагування, усуваються протиріччя, повторення тощо, але новий, ук¬ладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить змі¬ни в чинне законодавство. Консолідація використовується там, де відсутня можливість ко¬дифікації. Вона досить широко використовується в правотворчій дія¬льності з метою впорядкування нормативних актів з питань оподатку¬вання, адміністративної відповідальності тощо.