РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА

СОЛОНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

ІНФОРМУЄ

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.07.2011 № 1828/5, наказом Солонянського районного управління юстиції від 11.09.2015 № 82 прийнято рішення про відмову в реєстрації Солонянської районної організації Політичної партії «Вільна Україна».

Підставою для відмови є порушення вимог статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», Додатку 2 наказу Міністерства юстиції України від 04.04.2005 року №26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії».

Рішення про відмову в реєстрації Солонянської районної організації Політичної партії «Вільна Україна» прийнято в межах строку, встановленого Законом України «Про політичні партії в Україні».

                                                                                                     Начальник служби С.О.Ватажок

Корупція в Україні

У сучасній Україні проблема боротьби з організованою злочинністю та її складовою – корупцією, яка є каталізатором розвитку організованої злочинності, така ж актуальна, як і десять років тому. Існуючи в симбіозі, ці два явища утворюють найсерйознішу небезпеку для держави і суспільства, особливо в умовах демократії. Небезпека корупції полягає в тому, що вона перероджує державний апарат, призводить його до незворотних змін, які можна подолати лише завдяки кардинальним засобам. І саме тому боротьба з корупцією та організованою злочинністю відноситься до найпріоритетніших проблем, що стоять перед українським суспільством. Корупція є складним соціальним явищем з надзвичайно великою диверсифікацією, тобто різноманітністю його проявів та форм. Першочергово її можна розподілити на дві нерівні частини: власне етичні відхилення і правопорушення. Серед корупційних правопорушень зазвичай виділяються чотири види: цивільно-правові делікти, дисциплінарні проступки, адміністративні проступки і правопорушення, хоча розподіл власне дисциплінарних (службових) і адміністративних проступків достатньо умовний. Характерною рисою корупції будь-якої країни є зловживання службовим становищем, що з метою неправомірного отримання відповідних переваг може включати в себе будь-яке отримання пільг в результаті необгрунтованого використання офіційного статусу. Корумпована посадова особа може домагатися отримання грошей, подарунків, привілей або прибуткових умов для підприємницької діяльності в обмін на здійснення чи нездійснення будь-яких офіційних дій. І немає жодної різниці, від кого виникає ініціатива зловживання (хабарництво чи вимагання). Дійсно, чим більше розповсюджується і укорінюється корупція, тим меншою стає можливість визначення того, яка сторона зробила перший крок до обміну послугами для сприяння чи перешкоди виконання громадського обов'язку. Отже, корупцiю в загальному та буквальному розумiннi можна визначити як зловживання державною владою в цiлях особистої вигоди. Іншими словами, це система вiдносин, яка допомагає власникам капiталу купувати все – пiльги, вплив, закони, рiшення на свою користь, заступництво законодавчої, виконавчої та судової влади.

Реформування системи сервісів Мін′юсту

«Ми виходимо на кінцеву стадію реформування системи сервісів Мін′юсту, де нотаріуси відіграватимуть ключову роль. Вони багато років працюють в цій системі як приватні суб′єкти, і індивідуально підходять до кожного клієнта і до кожної людини. У своїй більшості нотаріуси вмотивовані до того, щоб людина отримала швидку та якісну консультацію і хороший сервіс. Адже наступного разу задоволений українець повернеться за послугою саме до такого нотаріуса», - зазначив очільник Мін′юсту.

Він зауважив, що у разі прийняття парламентом Закону  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (№ 2983) нотаріуси зможуть виконувати усі без виключень реєстраційні дії, пов′язані з нерухомістю. Крім того, додатково їм буде передано повноваження щодо реєстрації бізнесу.

За словами Міністра юстиції, крім додаткових повноважень представники нотаріальної спільности отримають винагороду ‑ 60% адміністративного збору, які громадяни сплачуватимуть за послуги, залишатиметься у них, як у суб’єктів, які здійснюють реєстраційні дії.

«Ви отримаєте можливість заробляти додаткові кошти на сервісах, які ви надаватимете простим українцям. Тут все буде залежати від вас. Якщо ви надаватимете якісні сервіси, до вас клієнти повертатимуться для отримання інших послуг. Якщо ви не будете надавати якісну послугу, за умов широкої конкуренції громадянин зможе звернутися до будь-якого іншого нотаріуса чи до органа місцевої влади в межах регіону щоб провести реєстраційну дію», - сказав Павло Петренко.

На переконання Міністра юстиції, успішними будуть лише ті реформи в сфері послуг громадянам, які не залежатимуть від того, хто на станом на певний час знаходитиметься при владі. Це можливо лише при введенні до системи високопрофесійних приватних суб′єктів, які мають досвід та бажання надавати якісну послугу.

«Нотаріуси – це спільнота, яка добре справляється з покладеними на них завданнями протягом 20 років, не залежно від політичної ситуації. Я впевнений, якщо ви отримаєте нові функції  в рамках децентралізації і реформи публічних сервісів Міністерства юстиції, ви будете достойно виконувати ці високі повноваження, а якість сервісів буде високою незалежно від того, хто очолюватиме міністерство чи займатиме владні кабінети», - зазначив очільник Мін′юсту.

Уряд прийняв рішення про надання права на безоплатну правову допомогу громадянам, які претендують на отримання статусу учасника АТО та переселенцям, а також вдвічі збільшив суму, яка обмежувала право отримання такої допомоги малозабезпеченими громадянами. Про це сьогодні в ході прес-конференції в Кабінеті Міністрів повідомила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова.

«Уряд прийняв рішення про розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну правову допомогу. До нинішнього списку додані особи, які претендують на отримання статусу учасника АТО та особи, які є вимушеними переселенцями у зв’язку з агресією Російської Федерації», - зазначила перший заступник Міністра юстиції.

Вона також повідомила, що ще однією урядовою ініціативою стало підняття вдвічі суми, отримуючи яку громадянин може звернутися за безоплатною допомогою адвоката.

«Також за ініціативи Уряду підготовлено законопроект, який передбачає збільшення суми для малозабезпечених, які мають право на безоплатну правову допомогу, з одного до двох прожиткових мінімумів. За таких умов більше громадян зможе отримати безоплатну правову допомогу», - повідомила вона.

Окрім того, за трохи більше 2 місяців діяльності центрів безоплатної правової допомоги більше 2200 громадян отримали адвоката для представництва в суді.

«За деякими справами вже отримано позитивні для клієнтів центів рішення», - наголосила Наталія Севостьянова.

Заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мирослав Лаврінок поінформував присутніх про те, що вже найближчим часом в системі надання безоплатної правової допомоги буде запроваджено низку новел.

«Одним із наших найближчих кроків є відкриття колцентру. В майбутньому він забезпечуватиме консультаціями по телефону, а вже найближчим часом громадяни зателефонувавши до колцентру зможуть отримати інформацію про порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги, адреси та контакти центрів», - сказав він.

Так само вже незабаром стартує проект створення модельного офісу, на якому відпрацьовуватимуть усі новації.

«У наших планах також створення модельного центру. Він буде відкритий на базі одного з уже діючих місцевих центрів у Києві. Цей проект коштуватиме 25 млн грн. Уже 10 жовтня ми відкриємо пропозиції і запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у державних закупівлях для реконструкції приміщення для центру. Модельний центр займатиметься впровадженням нових технологій і розробок, які в подальшому запроваджуватимуться по всій Україні», - повідомив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги.

Окрім того, він зазначив, що серед головних переваг роботи системи надання правової допомоги є її повна прозорість. Фактично, кожна копійка, яка витрачається в системі на виду у громадськості.

«З вересня минулого року ми публікуємо у відкритому доступі дані про кошти, які витрачаються на оплату послуг адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Вчора було прийнято рішення, що ми так само будемо постійно надавати інформацію про заробітні плати працівників по всій системі. Всі наші працівники будуть під мікроскопом суспільства», - зазначив Мирослав Лаврінок.

У свою чергу радник Міністра юстиції Ігор Алексеєв звернув увагу на те, що система продемонструвала свою ефективність.

«За 2014 та 1 півріччя 2015 року лише у кримінальних справах ми маємо близько 250 виправдальних вироків. Відносно понад 1300 осіб кримінальне провадження було закрите. У 1200 випадках адвокати домагалися пом’якшення запобіжного заходу з тримання під вартою. За цивільними і адміністративними справами з 1 липня 2015 року до центрів звернулося більше 13 тис осіб. В одних випадках це консультації та роз’яснення, в інших – залучення адвоката», - повідомив Ігор Алексеєв.

Як зазначив радник Міністра юстиції Дмитро Сторожук, немає жодних сумнівів, що реформа виправдала себе.

«Така значна кількість звернень свідчить про те, що громадянам дійсно потрібна ця допомога. Вони розчарувалися в тих інститутах, які існують на місцях, вони не можуть добитися  правди, оббиваючи пороги місцевих органів влади. В таких умовах саме звернення до центрів правової допомоги та професійних адвокатів є реальним шляхом виходу з ситуації», - сказав він.

Адвокат системи безоплатної правової допомоги Богдан Моісеєнко також звернув увагу на високу якість роботи і вдячність від клієнтів, чиї справи вже закінчилися виграшем у суді.

«Впевнений, що слова подяки клієнтів на адресу адвокатів та адресу центрів будуть надходити і далі. Ті результати, яких вже вдалося досягти, є найкращим підтвердженням ефективності системи. Створення системи безоплатної правової допомоги – це рука допомоги, протягнута тим, хто потребує допомоги», - заявив Богдан Моісеєнко.