ДОПОМОГА НА ПОХОВАННЯ

Відповідно до статті 13 Закону України «Про поховання та похорону справу» виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.

Допомога виплачується всім!

У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті (статті 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

За допомогою на поховання пенсіонера необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду за місцем проживання пенсіонера.

Така допомога виплачується на підставі заяви та документів, які:

- підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);

- засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

У разі смерті застрахованої особи допомога на поховання здійснюється у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму (на 2014 рік прожитковий мінімум для працездатної особи складає 1218 грн., тобто допомога може бути більшою, але не менше цієї суми).

Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Також зверніть увагу, що допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання. 

За отриманням такої допомоги необхідно звертатись за основним місцем праці застрахованої особи.У разі смерті безробітної особи відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснили поховання у розмірі прожиткового мінімуму (у 2014 році – 1218 грн.).

За допомогою звертайтесь до центру зайнятості за місцем реєстрації безробітного.

Необхідні документи:

Допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які:

- підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);

- засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;

- засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

У разі смерті особи, яка померла від нещасного випадку на виробництві Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен не лише своєчасно і в повному обсязі виплатити одноразову допомогу особам, що перебували на утриманні померлого, але й організувати поховання померлого та відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Увага! Окрім осіб, які померли на виробництві сюди відносяться учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. 

Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Пам’ятайте! Допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи, але у тому розмірі, який був встановлений на день смерті.

ЩОДО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ДОХОДИ БОРЖНИКА

            На сьогоднішній день у ВДВС Солонянського РУЮ на виконанні знаходиться досить велика кількість виконавчих проваджень. Тому, з метою правової освіти і обізнаності громадян,  доцільно надати деякі роз»яснення щодо порядку звернення стягнень на заробітну плату та інші види доходів боржників.

            Розпочнемо з того, що здійснення відрахувань відбувається згідно до статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження».

            При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення боргу, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє його майновий стан.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання за місцем отримання боржником доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.

            Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.

            Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

-          у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50% заробітної плати боржника;

-          за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20%.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати (навіть за умови наявності на виконанні кількох виконавчих документів) не може перевищувати 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.

На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках,  допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішенням про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, а також втратою годувальника.

Стягнення не може бути звернено на такі виплати (ст..73 ЗУ «Про виконавче провадження»):

-          вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

-          компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

-          компенсації працівникові витрат у зв»язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

-          польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

-          матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

-          допомогу по вагітності та пологах;

-          одноразову допомогу при народженні дитини;

-          допомогу по догляду за дитиною;

-          допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв»язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

-          допомогу на лікування;

-          допомогу на поховання;

-          щомісячну грошову допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

-          дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання;

-          суми неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;

-          грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

-          вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

І нарешті, хочу особливо наголосити, що боржник за законом зобов»язаний самостійно повідомляти державного виконавця про місце власного працевлаштування, а навмисне приховування даної інформації тягне за собою адміністративну відповідальність.

Шануйте закон та будьте обізнані у своїх правах!

ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

         Питання про порядок звільнення з роботи і його оформлення є надзвичайно важливим саме зараз – коли «армія» безробітних зростає щодня.

         У даній статті більш детально зупинимось на  такій актуальній темі як порядок вивільнення працівників при змінах в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутстві або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників (п.1 ст.40 КзпП).

         Про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Хоча законодавством не передбачається письмового попередження але все ж таки доцільно про звільнення попереджати письмово під розписку.  Це виключить можливі спори про те чи попереджався працівник про звільнення.

         Закон вимагає попереджати працівника про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Отже, можливо це зробити і раніше. Але при цьому доцільно зазначити точну дату майбутнього звільнення.

         При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

         Одночасно з попередженням про звільнення у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

         На підприємство покладається також обов»язок представляти до державної служби зайнятості списки фактично вивільнених працівників не пізніше 10 днів після звільнення. Підкреслимо, що це стосується лише звільнення у порядку масового вивільнення працівників (ст..48).

         При припиненні трудового договору з вищезазначених підстав, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

         Наголошуємо, що при звільнені працівника йому мають у день звільнення видати трудову книжку з внесеними відповідними записами і провести повний розрахунок.

Права інвалідів

Правові аспекти статусу інвалідів в Україні

Розпочнемо з того, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених чинним законодавством.

         Соціальний захист інвалідів полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсійних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

         Пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

         З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю. Забороняється відмовляти в укладенні трудового договору або просуванні по службі з мотивів інвалідності. Також недопустимо переводити інваліда на іншу роботу без його згоди.

         Працюючим інвалідам І-ІІ груп надається щорічна основна відпустка – 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ гр.. – 26 календарних днів.  Крім того, потрібно знати, що щорічна відпустка повної тривалості інваліду може надаватися, за його бажанням, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи. Також, слід зазначити, що скористатися щорічною відпусткою він має право у будь-який зручний для нього час (відмовляти заборонено законодавством).

         Крім основної  відпустки інваліди можуть щорічно користуватися відпусткою без збереження заробітної плати, вона також надається у будь-який зручний для даної особи час і її термін може сягати:

-         для  ІІІ групи – 30 календарних днів;

-         для  І-ІІ групи – до 60 календарних днів.

Інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях повинні звертатися за допомогою до державної служби зайнятості, яка сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Будьте обізнаними у своїх правах та бережіть свої родини.

ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ

             Міністерство юстиції має на меті запровадження змішаної системи виконання рішень судів із залученням приватних виконавців. Інститут приватних виконавців суддівських рішень спростить і поліпшить роботу у напрямку виконання рішень судів, скоротить витрати на виконавчу систему. Також забезпечить нові робочі місця для бажаючих працювати приватними виконавцями. Громадяни матимуть змогу обирати де обслуговуватися у приватного чи державного виконавця.

Стосовно роботи реєстраційної служби, то тепер можливо буде оскаржити дії реєстраторів безпосередньо в самій реєстраційній службі, без звернення до суду.

Після ліквідації Державної виконавчої служби та Державної реєстраційної служби керівникам головних територіальних управлінь будуть надані два заступники з напрямків реєстраційної та виконавчої служб.

Незабаром буде проведено реформування системи доступу до професії нотаріуса та запроваджено анонімне тестування. Буде створено електронний нотаріальний архів.

Також відбулося скорочення центрального апарату Міністерства юстиції на 20% і територіальних органів юстиції на 10%. Згодом буде проведено скорочення підрозділів системи юстиції, з 45 залишиться 25 підрозділів, зменшиться кількість керівників, відбудеться укріплення підрозділів.

Буде запроваджена система винагород для державних виконавців та державних реєстраторів за надання публічних послуг.

          Надання безоплатної первинної правової допомоги залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Міністерства юстиції України, тому громадяни й надалі будуть отримувати безоплатну первинну правову допомогу в органах юстиції.

         Продовжують працювати телефонні «гарячі лінії» для осіб, які у зв’язку із фізичною неспроможністю або з інших причин не можуть звернутися до громадської приймальні. Таким особам також надаватиметься безоплатна первинна правова допомога через телефонні «гарячі лінії».

        Нагадуємо, що громадяни мають право, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», звертатися з письмовим зверненням, на яке обов’язково буде надана відповідь у встановлені строки.

         Крім того, доведемо до відома громадян про право на вторинну правову допомогу, у тому числі з 01.07.2015 всім категоріям осіб, зазначеним у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в повному обсязі.